Історія розвитку

Державне підприємство «УКРВОДСЕРВІС» було утворене наказом Державного комітету України по водному господарству 12 листопада 2003 року.

На етапі створення підприємства до його складу увійшли Державне галузеве об’єднання «УКРВОДЕКСПЛУАТАЦІЯ», Мале госпрозрахункове підприємство «ВОДЕКС» і Державний інженерний науково-виробничий центр Держводгоспу України. Головною метою створення підприємства була оптимізація управління водними ресурсами з урахуваннями досвіду країн Європейського союзу. Додатковою ідеєю при створенні підприємства була мета концентрації таких напрямків діяльності як матеріально-технічне та науково-методичне забезпечення галузі.

Базовими напрямками в діяльності ДП Укрводсервіс стали:

• ведення державного обліку використання водних ресурсів на основі збору, аналізу та узагальнення даних державної статистичної звітності 2-ТП (водгосп)
• ведення Державного водного кадастру (в частині використання водних ресурсів)
• експлуатація Автоматизованої системи управління водними басейнами (АСУБ-Дніпро-2).

Значні напрацювання Центрального бюро нормування праці галузі, яке входило в структуру Державного галузевого об’єднання «Укрводексплуатація», були фундаментальними при створенні  відділу Науково-методичного забезпечення Державного підприємства «Укрводсервіс».

Досвід системного менеджменту щодо забезпечення підприємств і організацій галузі засобами малої механізації, автомобільним транспортом, спеціальними машинами, трубами, запірною арматурою, трансформаторами та запасними частинами машин і механізмів, також був одним із основних напрямків діяльності. 

Для реалізації покладених на Державне підприємство «Укрводсервіс» Держводгоспом України завдань з ведення державного обліку використання водних ресурсів було використано раніш розроблену фахівцями ДІНВЦ  інформаційну систему обробки інформації державної статистичної звітності водокористувачів та водоспоживачів за формою 2-ТП (водгосп), яка з 1986 року забезпечувала прийняття, узагальнення та аналізу водогосподарських даних (GOSWOD) і функціонувала на унікальному програмному забезпеченні та базувалась на електронній базі даних водокористування.

Надання інформаційно-обчислювальних послуг щодо ведення Державного обліку використання вод в Україні здійснювалось на підставі Наказів Держводгоспу України № 629 від 29 грудня 1985 року, № 355 від 24 грудня 2003 року та № 116 від 22 квітня 2005 року.

Інформаційні бази даних після збору, узагальнення, аналізу та логічного контролю передавались Державним підприємством «Укрводсервіс» Держводгоспу України щокварталу у вигляді стандартизованих друкованих таблиць та дублювались на машинних (оптичних, магнітних) носіях у вигляді первинних баз даних та узагальнених матеріалів.

Підприємством забезпечувались розрахунки платежів за використану воду на основі фактичних обсягів використаної води та нормативних матеріалів про сплату. Дані передавались щокварталу у вигляді узагальнених розрахунків в розрізі адміністративних територій та галузей промисловості України.

Окрім того, Державне підприємство “Укрводсервіс” надвало інформаційні послуги для аналізу даних якості скидних вод шляхом спеціальної обробки даних про скиди забруднених стічних вод підприємствами-водокористувачами. Забезпечувало ведення класифікаторів підприємств-водокористувачів України.

Державним підприємством «Укрводсервіс» у 2008 році було кардинально оновлено програмне забезпечення з Державного обліку використання водних ресурсів за формою статистичної звітності 2-ТП (водгосп) під операційну систему Windows.

Дані державного обліку використання водних ресурсів використовувались для ведення Державного водного кадастру. Фахівцями підприємства виконувались аналіз та узагальнення даних в розділі «Використаня водних ресурсів» відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 47, Наказів  Держводгоспу  України № 64 та  № 330 відповідно від  30 травня 1996 року та 22 грудня 2004 року, а також № 50 від 28 березня 2006 року, якими  виконання зазначених робіт з ведення Державного водного кадастру доручено здійснювати Державному підприємству «Укрводсервіс».

Відповідно до глави 6 Водного кодексу України Державний водний кадастр ведеться Держводагентством України, Держгеонадрами України та Державної служби України з надзвичайних ситуацій в порядку, що визначається  Кабінетом  Міністрів України. Державний водний кадастр ведеться за розділом “Водокористування”.

Державний водний кадастр – це систематизоване, постійно поповнюване і уточнюване зведення відомостей про водні об’єкти, що становлять єдиний державний водний фонд України, водокористування, а також інформацію про гідрологічний режим водойм і якості водних ресурсів. Державний водний кадастр складається з  метою  систематизації даних державного обліку вод та визначення наявних для використання водних ресурсів. Державний водний кадастр включає данні обліку вод. Основне завдання кадастру – створення єдиного державного інформаційного водогосподарського фонду. Матеріали Кадастру є офіційними даними, обов’язковими для використання при вирішені всіх водогосподарських задач. Дані Державного водного кадастру використовуються при розробці перспективних планів розвитку галузей економіки, при розробці та видачі дозволів на спеціальне водокористування, при складанні водогосподарських балансів по окремих водогосподарських дільницях та басейнах річок.

Впровадження сучасних систем автоматизації і програмування на підприємстві свого часу надали поштовх при розробці другої черги АСУБ-Дніпро. Технічний проект та впровадження першої черги Автоматизованої системи управління водогосподарським комплексом басейну річки Дніпро був затверджений Наказом №629 Мінводгоспу УРСР 29 грудня 1985 року. Ним же було доручено Головному інформаційно – обчислювальному центру Мінводгоспу УРСР  (нещодавно – це Науково-виробничий центр ДП «УКРОВОДСЕРВІС»), як одному з розробників проводити подальше впровадження, експлуатацію та вдосконалення АСУБ-Дніпро. Державне підприємство «Укрводсервіс» змогло забезпечити та надавати послуги для успішного виконання  розрахунків  за  програмою  комплексу  оперативної оптимізації режиму роботи каскаду дніпровських водосховищ (ПКОО). Щоденна робота фахівців Підприємства щодо оперативного виконання розрахунків з використанням зазначеної програми надавала можливість тодішньому  Управлінню водних ресурсів Держводгоспу України оцінювати варіанти управління режимами дніпровських водосховищ на заданому інтервалі управління. Наприклад, з січня по червень  місяць розрахунки виконувались компонентами  «Зима» та «Повінь» програмного комплексу  оперативної оптимізації. Той же компонент «Зима» – це підготовка водосховищ до пропуску повені, (вихід на задані кінцеві позначки водосховищ), забезпечення гарантованої зимової потужності ГЕС, запобігання виникненню заморів риби льодовим покривом тощо. Унікальним був компонент «Повінь», який містив у собі розрахунок режимів роботи водосховищ дніпровського каскаду при проходженні весняної повені (березень-червень) відповідно до заданих прогнозів (або до розрахункових гідрографів припливів до водосховищ).

III і IV квартали кожного року були визначеними для розрахунків за компонентами «Межень» та «Зима» програми ПКОО. Отримані результати розрахунків компонентів «Межень» співробітниками Підприємства визначали необхідні для управління режимами роботи водосховищ оціночні варіанти. Вони забезпечували мінімально можливі спрацювання водосховищ враховуючи вимоги “Правил експлуатації… ” та послідовність і обсяги їх спрацювання у різних зонах диспетчерського графіка залежно від динаміки зміни сумарного залишку стоку.

Експлуатація діалогової  інформаційно – довідкової системи давала можливість впродовж року Держводгоспу України одержувати довідки про значення декадних показників певного водосховища на будь-яку  дату (починаючи з  1965 року).  Особливо дієвим аспектом було те, що Державне підприємство “Укрводсервіс” мало можливість надання оперативної інформації  про середньо-декадні витрати води основних водозаборів, проводило пошук даних приточності відповідно до заданих умов водозабезпеченості та ряду інших можливостей.

Колектив високо кваліфікованих фахівців гідрологів, гідрогеологів і гідротехніків ДП «Укрводсервіс» на основі набутого досвіду роботи з автоматизованими системами при створенні програмних комплексів мали можливість здійснювати коригування АСУБ відповідно до вивірених тодішнім Держкомгідрометом даних за попередні роки, а також поповнювали бази даних оперативною інформацією.

Розрахунки блоку «Інформація про водогосподарську обстановку в Україні» проводились Державним підприємством “УКРВОДСЕРВІС” щодня протягом року і давали можливість Держводгоспу України отримувати за відповідним запитом інформацію про приплив, скид, рівень, обсяг та вільний обсяг водосховищ, гідрохімічний склад води, забір води, що планується та фактичний водозабір основними споживачами (каналами та зрошувальними системами) тощо для прийняття управлінських рішень.

Успішна діяльність і позитивні результати роботи за окремими напрямками зумовили необхідність розширення сфери компетентності ДП «Укрводсервіс». Так у структурі  підприємства з’явився відділ метрологічного забезпечення з відповідними повноваженнями і висококваліфікованими кадрами. Пізніше, для забезпечення єдності вимірювань та здійснення метрологічного контролю та нагляду в водогосподарських організаціях, наказом Державного комітету України по водному господарству від 21 листопада 2005 року № 323 на базі ДП „Укрводсервіс” була створена Головна організація метрологічної служби (ГОМС) Держводгоспу. На ГОМС було покладено контроль за роботою метрологічних служб водогосподарських організацій, підготовка і проведення атестацій вимірювальних лабораторій галузі. Так у грудні 2006 року була проведена атестація ГОМС і отримано Свідоцтво про атестацію ГОМС галузі. Відтоді Державне підприємство “Укрводсервіс” підприємство надає послуги з проведення робіт з підготовки і атестації вимірювальних лабораторій водогосподарських організацій галузі, проведення метрологічної експертизи документів, що подаються лабораторіями на атестацію, проведення метрологічного нагляду за забезпеченням єдності вимірювань у водогосподарських організаціях.

Розвиток нових напрямків діяльності сприявтому, що ДП отримало ліцензію на проведення енергоаудиту водогосподарських підрозділів Держводгоспу України і комунальних структур. Насамперед, енергоаудит – це комплексне енергетичне обстеження підприємства чи організації водогосподарської галузі, з метою збору початкових даних, складання балансів енергоспоживання та розподілу енергії, аналізу фінансової і технічної інформації, виявлення нераціональних енерговтрат, розробки енергозберігаючих заходів, видачі рекомендацій і визначення ефекту від їх впровадження. Мета проведення Державним підприємством «Укрводсервіс» енергоаудиту була направлена на визначення ефективності та надійності енергопостачання водогосподарських об’єктів, розробка пріоритетних заходів енергозбереження для економії коштів і енергоресурсів, модернізація виробництва, підвищення фінансового сталого стану підприємств водогосподарської галузі.

Розроблена фахівцями Державного підприємства «Укрводсервіс» методологія проведення енергоаудиту мала за мету експертизу стану енергоспоживання, енергозбереження і фінансової стійкості підприємства галузі, збір початкових даних і результатів вимірювань, розробку заходів енергозбереження з визначенням ефективності їх впровадження, розрахунок економії та термінів окупності, дослідження впливу пропонованих заходів на фінансовий баланс організації й навколишнє середовище, висновки про доцільність їх впровадження.

Зовсім новим етапом розвитку і функціонування Державного підприємства «Укрводсервіс» стала передача йому в 2006 році функцій замовника з будівництва водогосподарських об’єктів і споруд. Наказом Державного комітету України по водному господарству від 12 січня 2006 року №5 припинено діяльність Об’єднаної дирекції будівництва водогосподарських об’єктів у Херсонській області шляхом приєднання до Державного підприємства «Укрводсервіс». Основною метою об’єднання двох організацій стало удосконалення структури, покращення ефективності використання державного майна, удосконалення сфери управління та координації діяльності в сфері водогосподарського будівництва. Для виконання покладених на Підприємство нових завдань було удосконалено структуру чисельності співробітників, проведено заходи з розподілу обов’язків, визначено основні пріоритети діяльності за кожним із напрямків роботи, залучено штат висококваліфікованих кадрів.

Основними об’єктами будівництва в Херсонській області, яким почало опікуватись Державне підприємство «Укрводсервіс», стали Іванівський груповий водопровід та об’єкти берегоукріплення на Каховському водосховищі. Так, розпочалось будівництво ділянок групового водопроводу у малозабезпечених регіонах, якими є Іванівський та Нижньосирогізький райони Херсонської області, гостро страждали від нестачі прісної води. Єдиним порятунком для мешканців району в даному випадку було і є будівництво Іванівського групового водогону, відновлення якого розпочато з 2006 року. Будівництво Іванівського групового водопроводу давалось досить нелегко, адже його будівництво було розпочато ще в 1988 році. Технічний проект першої черги будівництва Іванівського групового водопроводу був затверджений Мінводгоспом СРСР в 1988 році і перезатверджений Держводгоспом України і Мінсільгосппродом України в 1993 році. Розробленим проектом Будівництво групового водопроводу передбачено в три черги. Першу чергу будівництва розпочато в 1988 році і припинено через  відсутність фінансування в 1996 році. Питною водою з групового водоводу на той час уже мали змогу користуватися жителі п’яти  сіл району та по тимчасовій схемі – смт. Іванівка (НОВОВАСИЛІВКА, ВОСКРЕСЕНКА, НОВОСЕМЕНІВКА, УКРАЇНСЬКЕ, ЧЕРВОНИЙ ПРАПОР). Підприємством побудовано магістралі й насосні станції, завдяки яким питну воду отримали такі населені пункти як  ШОТІВКА, ВЕСЕЛІВКА, КІРОВЕ.  Разом із смт.ІВАНІВКА вода стала доступнішою для десятків тисяч чоловік. Зазначимо, що при будівництві даних споруд вперше в Україні запроектовано і побудовано об’єкти з використанням найсучасніших технологій водопідготовки та водоподачі. Використано технологію знезараження води при допомозі електролізних установок для виробництва гіпохлориду натрію. Повністю автоматизовано роботу насосних станцій підкачування води, що дало змогу раціонально та економно використовувати обладнання. Проводились роботи для подачі води в ТРОХИМІВКУ, ЗАХАРІВКУ, НОВОДМИТРІВКУ, БАЛАШОВЕ І ФРУНЗЕ.

Намагання оптимізувати водогосподарський менеджмент зумовило те, що за результатами роботи забезпечення сільських населених пунктів якісним водними ресурсами до структури Державного підприємства «Укрводсервіс» 29 січня 2007 року ввійшла Об’єднана дирекція будівництва водогосподарських об’єктів в Одеській області. Досвід будівництва Іванівського групового водопроводу виявився корисним і перспективним для поширення, оскільки ситуація в Одеській області, де протікає найбільша річка Європи, була однією з найгостріших в Україні стосовно забезпечення централізованим водопостачанням саме сільських населених пунктів. На той час вода надходила лише до 57 % сільських населених пунктів, з них – 83% води не відповідало вимогам державного стандарту, а 124 населених пункти взагалі користувались привізною водою. Населенням решти населених пунктів для питних потреб використовувались місцеві джерела – шахтні та трубчасті колодязі, саморобні каптажі, прируслові копанки, свердловини тощо. Основним завданням для Державного підприємства «Укрводсервіс» в Одеській області стало налагодження належного водопостачання сільських населених пунктів, що користуються привізною та неякісною водою, для створення екологічно безпечних умов життєдіяльності населення. Підприємство почало реалізацію «Регіональної комплексної програми першочергового забезпечення сільських населених пунктів Одеської області, що користуються привізною водою, централізованим водопостачанням у 2006-2010 роках і прогноз до 2015 року», яка була розроблена на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2000 року № 1735.

Для гарантованого водопостачання безводних та маловодних населених пунктів у 18 районах області необхідно було здійснити передбачені Програмою заходи з будівництва групових і локальних систем водопостачання, у тому числі завершити спорудження Кілійського, Дністровського, Суворівського та Татарбунарського групових водопроводів. Окрім того, Програмою було передбачено будівництво групових водопроводів із забезпечення водним ресурсами 48 населених пунктів у Кілійському, Білгород-Дністровському, Саратському, Арцизькому, Татарбунарському та Ізмаїльському районах. Наприкінці 2007 року Державна комісія прийняла в експлуатацію майданчик в селі Дмитрівка з НС – 3- го підйому та майданчик напірних резервуарів в селі  Фурманівка. В квітні місяці 2008 року подано воду магістральним трубопроводом до сіл Марбія і міста Кілія. В серпні – здано в експлуатацію насосну станцію підкачки і подано воду в село Трудове, а в грудні – вода дійшла до села Василівка.

Татарбунарський груповий водопровід теж отримав своє продовження – в жовтні вода була подана в села Струмок і Спаське. Причому, в Струмку побудовано і здано в експлуатацію насосну станцію підкачки. Площадка водонапірних башен сприяли тому, що вода дійшла в села Глибоке і Дмитрівка. Завдяки такому комплексному підходу і роботі фахівців Підприємства споживачі тепер отримують питну воду не лише у необхідній кількості, але й належної якості.